ДЕЛЕГО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до делегувати.
2. у знач. ім. делегований, ного, чол. Те саме, що делегат. До числа делегованих партійні організації включили не тільки кращих працівників, а й завзятих скептиків, яке звикли галасувати про неможливість наздогнати передовиків (Радянська Україна, 4.IX 1958, 2).