ДЕКУДИ, присл., діал. Кудись. [Іван (до музики):] Ідіть же, дяденька, прямо в хату, а мені ще декуди треба збігать (Марко Кропивницький, I, 1958, 96);
// Подекуди. В селі видно було декуди світло (Іван Франко, IV, 1950, 414); Ще тільки декуди блищить рілля У чорно-синій соковитій барві (Максим Рильський, I, 1956, 74).
ДЕКУДИ
Тлумачення слова