ДЕКОТРИЙ, а, е. Те саме, що деякий 1, 3. — Я примітив, що декотрі дами міняють убрання по два й по три рази на день… (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Забрязкотів посуд. Скрикнули жінки, декотрі з-за столу схопилися. І чоловіки занепокоїлись (Андрій Головко, II, 1957, 52);
// у знач. ім. декотрий, рого, чол.; декотра, рої, жін. Хто-небудь, конкретно не визначений. Той привітає, другий на здоров’я спитає, декотрий пожартує, інший стане та свій смуток-жаль повістить (Марко Вовчок, I, 1955, 27); Живе там баба Терещиха, ота сама, що звуть відьмою або знахаркою, а декотрі просто брехливою бабою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 23).
ДЕКОТРИЙ
Тлумачення слова