ДЕКОЛЬТЕ́, невідм., сер.
1. Виріз у верхній частині жіночого одягу. Вона одвернулася до вікна і щось вийняла з вузького декольте (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 161); Рум’янець обпік Олі шию, розлився по трикутнику декольте й обличчі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 526).
2. у знач. прикм. Декольтований. — Тобі, Насте, треба шити сукню декольте… (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244).