ДЕКЛАРАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до декларація 1, 3. Почнемо.. розгляд позицій «Гарту», оскільки виявлені вони в декларативній частині статуту (Василь Еллан, II, 1958, 141).
2. Який має форму декларації (у 3 знач.); показовий. П’єса [«Зірниці»] не вільна і від декларативної прямолінійності в змалюванні позитивних гербів (Українська радянська драматургія за сорок років., 1957, 103); Факти підмінювання художнього образу декларативним пустоцвітом у творчості поетів-піснярів не поодинокі (Радянське літературознавство, 5, 1958, 23).