ДЕХКА́Н, ДЕХКА́НИН, а, чол. У Середній Азії та Казахстані — селянин. Перед ним узбек.. Напевне, не простий собі дехкан, а хтось із відповідального начальства (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 9); В романі переконливо показано, як трудящі дехкани поволі визволяються з полону старих, шкідливих традицій і забобонів (Історія української літератури, II, 1956, 545).
ДЕХКАН
Тлумачення слова