ДЕКАДЕ́НТ, а, чол. Послідовник, прихильник декадентства. — Я не декадент, не модерніст, а мужик (Ольга Кобилянська, III, 1956, 145); Коли декаденти обкидали болотом високі людські почуття, пориви до справжньої краси життя, Коцюбинського зовсім не випадково зацікавив образ людини, яка не захлинулася в міщанському болоті (Радянське літературознавство, 1, 1958, 59).
ДЕКАДЕНТ
Тлумачення слова