ДЕ́БРА, и, рідко ДЕБР, ДЕБРЬ, і, жін., зах. Яр; улоговина. Вони продерлися більше-менше до половини глибокості дебрі (Іван Франко, VIII, 1952, 167); Попри дорогу простяглася глибока, стрімка вниз дебра, заросла густою травою (Лесь Мартович, Тв., 1954, 244).
ДЕБРА
Тлумачення слова