ДЕБЮТУВАТИ

ДЕБЮТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Виступати вперше на сцені. Дебютувала М. К. Заньковецька з великим успіхом у ролі Наталки Полтавки 1882 року (Минуле українського театру, 1958, 107); С. Шкурат дебютував у фільмі Кавалерідзе «Злива» в ролі селянина-повстанця (Українське радянське кіномистецтво, III, 1959, 23);
//  Виступати публічно вперше, починати діяльність у якій-небудь галузі. Г. Ф. Квітка дебютував на сторінках журналу [«Украинский вестник»] як автор кореспонденцій і статей про стан освіта і культурного життя в Харкові (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 33); Художниця [Кульчицька] повертається до Львова. Наступного, 1909 р., вона дебютує тут на художній виставці своїми картина ми (олія), акварелями і гравюрами (Мистецтво, 5, 1957, 48).