ДАТУВАТИ́СЯ, ується, недок.
1. Належати до якогось певного часу, визначатися якоюсь датою. [Сімон:] Ми цілий рік — бо від року датується наша приязнь — і дня не проминули, щоб не лишити.. пам’ятки по собі (Іван Франко, IX, 1952, 9); Найдавніші іригаційні споруди виявлені археологами в Криму. Вони датуються приблизно VIII—V ст. ст. до н. е. (Знання та праця, 6, 1966, 4).
2. Пас. до датувати.