ДАРУ́НОК, нка, чол. Річ, яку дарують; подарунок. Посилаю Вам новорічний дарунок, другу частину «Fata morgana» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 382); Споруджується тут [у Варшаві] величний будинок Палацу культури і науки — братерський дарунок радянського народу (Радянська Україна, 5.IX 1952, 4); * Образно. Наші сиві сталевари Видають дарунок краю (Микола Нагнибіда. Слово.., 1954, 72);
// розм. Гостинець. Дарунків не купувала, бо не було за що (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 27).
ДАРУНОК
Тлумачення слова