ДАРОВИ́ЗНА, и, жін., розм. Подарована річ; дарунок. Отець Вікентій .. не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну.. та й за даровизну не згадує (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 274).
На даровизну — в подарунок. Хто дарував [молодим] курку, обтикану калиною, .. хто бичка, хто телицю, хто обіцяв на даровизну мішок пашні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 77).
ДАРОВИЗНА
Тлумачення слова