ДАРЕМНІ́СІНЬКО, присл., розм. Зовсім даремно, марно. Думаю, що світ іде не до гіршого, а до кращого, тільки — коли б він скоріше йшов, а то скільки сили й людей даремнісінько гине (Леся Українка, V, 1956, 164);
// у знач. присудк. сл. Зовсім байдуже. [Любов:] Вчора помічав.., а сьогодні цілий ранок тобі було даремнісінько! (Леся Українка, II, 1951, 54).
ДАРЕМНІСІНЬКО
Тлумачення слова