ДА́ННИК, а, чол. Той, хто сплачує данину (у 1 знач.). Вони [князі] постійно прагнули збільшити данину, що викликало упертий опір данників (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 387); Половина присутніх тут або була пограбована ним [бандитом], або стала його довічними данниками (Юрій Смолич, V, 1959, 68).
ДАННИК
Тлумачення слова