ДАМСЬКИЙ

ДА́МСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дама 1,2. Вона не любила дамського товариства (Нечуй-Левицький, III, 1956, 102);
//  Належний дамам, зробл. для дам; жіночий. В дамській кімнаті баронеса безвладно опустилась на канапу (Леся Українка, III, 1952, 522); Виходить Любовицька в ошатній.. сукні, несучи ворох дамського вбрання (Іван Кочерга, II, 1956, 385); Перукар запропонував йому свого велосипеда в обмін на дамський (Юрій Яновський, I, 1958, 409).