ЧВІ́РКА, и, жін., діал. Четвірка, четверня. Дзвоники бреньчать, Копита стукають о змерзлу землю, І вчвал жене по втоптаній дорозі Препишна чвірка (Іван Франко, XI, 1952, 21); Багаті бояри з Молдавії враз із своїми молодими дружинами приїздили гарними оксамитно-чорними чвірками, в посрібленій упряжі (Ольга Кобилянська, I, 1956, 401).
ЧВІРКА
Тлумачення слова