ЧВЕРТЬВІКОВИ́Й, а, е.
1. Який триває чверть сторіччя (двадцять п’ять років). Свій чвертьвіковий творчий шлях я завершив створенням сценічного образу хижака.. Терентія Пузиря в комедії Тобілевича «Хазяїн» (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 14).
2. Який існував, тривав чверть сторіччя (двадцять п’ять років) тому. Кінооб’єктив правдиво відтворює сувору, грізну дійсність чвертьвікової давнини, початок великої трагедії [другої світової війни] народів (Літературна Україна, 6.VII 1965, 1).