ЧВЕ́РТКА, и, жін.
1. Пляшка місткістю 0,25 літра (звичайно наповнена горілкою, вином). Захарке був собі такий немолодий чоловік, п’яниця пропащий: за чвертку горілки вигукував у громаді, що йому звелено (Борис Грінченко, II, 1963, 350); Сходилися сусіди, в хаті ставало гамірно, вітчим навіть діставав десь чвертку, частував охочих випити на дурничку (Петро Колесник, Терен.., 1959, 32).
2. Чверть аркуша (у 1 знач.). Цупченко розстібнув чинарку, витяг і дав писареві.. пом’яту чвертку паперу (Борис Грінченко, I, 1963, 305); Зв’язківець подав Столярову чвертку цупкого цукрового паперу (Юрій Смолич, V, 1959, 803).
3. Старовинна міра об’єму сипких тіл, що дорівнює 8 четверикам (близько 210 л). Інші радяться про свої хатні справи..; інший хвалиться, що вчора з полукіпка пшениці намолотив п’ять чверток (Іван Франко, IV, 1950, 193); Змололи чвертку пшенички, як золото. Василиха спекла калачі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 146).
4. Старовинна міра земельної площі, що становить 1,5 десятини. — Є і в мене в першого — аж у семи шматках шість десятин. Є і в чвертку завбільшки за п’ять верст (Андрій Головко, II, 1957, 32).
5. Половина задньої частини м’ясної туші. І що то за добра страва була! Борщ з яловичиною, каша з салом, ще й печене, чвертка бараняча (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 404).
6. Четверта частина цілого; чверть (у 1 знач.). Догорів літній день. Щирим золотом приснуло сонце з-під високих.. чорних ялин, половинкою вирізалось на крайнебі, тоне-тоне… ось чвертка … шматочок… іскринка — і нема вже! (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 87); Цієї чвертки години цілком вистачить, щоб прибрати після себе… (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 70);
// Чверть фунта. Пройшов ще трохи, знов вернувся. Зайшов у крамницю, купив чвертку ковбаси і заніс її собаці (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 96);
// Чверть аршина.
7. муз. Те саме, що чверть 4. Такти третій і четвертий [коломийки] зв’язуються в один мотив ритмічний, що складається з чотирьох вісімок і двох чверток (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 46).