ЧВАНЬКУВАТО, розм. Присл. до чванькуватий. Заклавши по два пальці за блакитні шлейки й задерши чванькувато догори голову, Йон звернувся до одного з парубків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 234); Батий, підібгавши під себе ноги, сидів на троні.. На чванькувато піднятій голові золотом горів зроблений китайцями шолом (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 541).
ЧВАНЬКУВАТО
Тлумачення слова