ЧВАНЬ, і, жін., розм. Те саме, що чванство. На що сяя чвань поросяча! (Номис, 1864, № 2533); * Образно. А тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п’яні — Пропала чвань! Тепер — куди не глянь — Скрізь по двору їх вітер носить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 64).
ЧВАНЬ
Тлумачення слова