ЧУЖИ́НОНЬКА, и, жін. Зменш.-пестл. до чужина. Як зеленонькій [зелененькій] коноплиночці У болотечку гнити, Так мені тяжко, так мені важко На чужиноньці жити (Українські народні пісні, 2, 1965, 84); Виїжджаю, дівчинонько, чи будеш тужити, Як поверну з чужиноньки, чи будеш любити? (Коломийки, 1969, 356); Чужая чужинонька — не рідна родинонька (Словник Грінченка).
ЧУЖИНОНЬКА
Тлумачення слова