ЧУЖИ́ННИЙ, а, е. Те саме, що чужинський, чужий 4. Везли їх, стомлених в тюрмі за гратами.. Навік прощались з краєм рідним, 3 своїм сліпцем-народом бідним, Неслись в чужинну сторону (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 189); — А це хто з вами? — ткнув солдат на одного, що був у чужинній формі. — Ніби таке, як чех? (Петро Панч, В дорозі, 1959, 87); Глуха в досвітньому тумані, мов з-під землі, долинула чужинна мова (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 87).
ЧУЖИННИЙ
Тлумачення слова