ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, мця, чол. Людина родом з чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець. ..торгівля приваблювала до Афін дуже багато чужоземців.. (Фрідріх Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 90); Через знайомих чужоземців він увійшов в значні доми петербурзької аристократії й навіть був вхожий до двору (Нечуй-Левицький, I, 1956, 422); Розкріпачення сотень мільйонів людей від вікового гноблення чужоземцями, від іноземної експлуатації відбувається нестримно швидко (Комуніст України, 10, 1960, 21).
ЧУЖОЗЕМЕЦЬ
Тлумачення слова