ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ, нця, розм., чол. Людина з чужої сторони, країни; чужинець. Ви, бояре чужосторонці (Словник Грінченка); [Степанида:] Спасибі! От несподіваний гість! Сідай же! Яким це вітром тебе занесло? [Грицько:] Своїм рідним… Хіба ви вже мене до чужосторонців записали? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 251).
ЧУЖОСТОРОНЕЦЬ
Тлумачення слова