ЧУЖОРІДНИЙ

ЧУЖОРІ́ДНИЙ, а, е. Сторонній, несумісний з чим-небудь. Імунологічні захисні реакції, спрямовані проти вторгнення в організм паразитів або чужорідних речовин, властиві, як відомо, всій живій природі (Наука і життя, 9, 1956, 17); Введення під шкіру або в кров чужорідних білків викликає реакцію організму, яку розуміють звичайно як неспецифічну стимуляцію його функцій (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 297); Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал — він перегоряє, не витримує гарту (Василь Еллан, II, 1958, 141); Лабораторію академіка Шульги у себе в інституті він продовжував вважати чужорідним тілом (Натан Рибак, Час, 1960, 798).