ЧУВ’ЯКИ́, ів, мн. (одн. чув’як, а, чол.). Шкіряні туфлі з м’якою підошвою без підборів (перев. у народів Кавказу та Криму). Тиша. Повільно пройшли, ліниво розмовляючи, два тюрки. Стихло за рогом шемрання чув’яків (Олесь Донченко, II, 1956, 104).
ЧУВ’ЯКИ
Тлумачення слова