ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.
1. Здійснюваний за допомогою органів чуття. Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (Радянська психологічна наука.., 1958, 142); Чуттєве сприймання музики найтісніше зв’язане з її осмисленням (Мистецтво, 2, 1968, 23);
// рідко. Те саме, що чутливий 1. [Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (Олександр Корнійчук, I, 1955, 99);
// Стос. до чуття, пов’язаний з ним; душевний. Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний від споконвічного прагнення до щастя і від того, наскільки це прагнення плідне (Радянське літературознавство, 11, 1965, 3).
▲ Чуттєвий досвід, філос. — сукупність сприйнять органами чуття, що набувається в процесі взаємодії людини з зовнішньою природою і становить основу всіх наших знань про матеріальний світ.
2. Пов’язаний із задоволенням тілесного потягу. Чуттєва насолода.