ЧУМБУ́Р, а, чол. Повід вуздечки, за який водять або прив’язують верхового коня. Недоуздок складається з суголовного ременя, двох щічних ременів, намордного ременя.., чумбура (Конярство, 1957, 185); Той під’їхав до купи, зліз з коня і прив’язав чумбуром до сучка (Данило Мордовець, I, 1958, 92).
ЧУМБУР
Тлумачення слова