ЧУМАРЧИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що чемерка. Зима, холод надворі, а в його тільки піджачок та чумарчина (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 187); Молодець у чумарчині з хвацьким чубом, що падав з-під картуза, жестикулюючи обома руками, про щось захоплено розповідав (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 70).
ЧУМАРЧИНА
Тлумачення слова