ЧУМАКУВАТИ, ую, уєш, недок. Займатися чумацтвом (у 2 знач.), бути чумаком. Гриць уже сивий, як голуб, був, а все ходив у Крим. Не хотів ані дружитись, ані дома жити — чумакував (Марко Вовчок, I, 1955, 40); Вони ще кріпаками тоді були, але їм жилося трохи краще, ніж іншим невільникам землі, бо пан відпускав батька чумакувати (Михайло Стельмах, I, 1962, 422);
// перен. Бувати в тривалих від’їздах, довгий час подорожувати з чим-небудь. — Стою зараз над Дніпром, над рідним братом великої Волги, і думаю про ваш прекрасний шлях, Панасе Карповичу [Саксаганський]… Скільки вам випало чумакувати! (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 13).
ЧУМАКУВАТИ
Тлумачення слова