ЧУ́ЛІСТЬ, лості, жін. Абстр. ім. до чулий. Жіноча чулість примушувала Софійку повним серцем відчувати, що Катька мусить ставитися до неї вороже (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 100); Він вірив у Юлю, в її чулість і тактовність, у її товариськість (Олесь Донченко, V, 1957, 296).
ЧУЛІСТЬ
Тлумачення слова