ЧУХМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що чухатися. Прохід посередині. Нари по боках. Баби на них позіхають, чухмаряться (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 190); Щось вовтузилось і чухмарилось у протилежному кутку [комірчини] (Олесь Донченко, III, 1956, 68); * Образно. Розбуджений дід-очерет у кошлатій шапці почав чухмаритись (Олесь Донченко, VI, 1957, 436).
ЧУХМАРИТИСЯ
Тлумачення слова