ЧУКАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Те саме, що чукикати. З Опанасом їй було скрізь весело: співав і чукав її на колінах, і обидва реготались (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 153); Доки в закапелку господиня поралася біля вечері.., а Олексій Федотович чукав на руках малого Олеся, Мусій роздивлявся кімнату (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 171).
ЧУКАТИ
Тлумачення слова