ЧУГА́ЇНКА, и, жін., діал. Зменш. до чугаїна. Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341); На плечах, на сивій чугаїнці білів сніг (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 349).
ЧУГАЇНКА
Тлумачення слова