ЧУ́ДИЩЕ, а, сер., рідко. Те саме, що чудовисько. Для ящірки це величезне створіння [людина] було жахливим чудищем (Олесь Донченко, I, 1956, 60); * У порівняннях. Білий димок, хвилюючись, здіймається догори понад чумацьким табором, що чорніє у пітьмі здоровими мажами, немов якесь дивоглядне чудище (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179).
ЧУДИЩЕ
Тлумачення слова