ЧУДОВНО. Присл. до чудовний 1. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний, II, 1954, 34); І щось бадьоре сниться — А може, то ява, — Немов лице в криниці Чудовно ожива (Максим Рильський, I, 1960, 239).
ЧУДОВНО
Тлумачення слова