ЧУДЕРНАЦЬКО. Присл. до чудернацький 2. Вони й не скаржились, а все так говорили чудернацько: — Ми боїмось… велике се… багацько тут всього… багацько… (Леся Українка, I, 1951, 406); Степан спав горілиць.. Губи в нього розтулилися, він чудернацько якось копилив їх, випинав, мовби красувався перед ким-небудь (Павло Загребельний, Спека, 1961, 15).
ЧУДЕРНАЦЬКО
Тлумачення слова