ЧУДА́ЦТВО, а, сер. Властивість за значенням чудацький. «Що це з ним одразу сталося?» — міркував собі той, але влсє не дивувався, бо потроху звик до професорових чудацтв (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І, II, 1905, 108).
ЧУДАЦТВО
Тлумачення слова