ЧУДАКУВА́ТІСТЬ, тості, жін. Властивість за значенням чудакуватий. Начальство вважало його за дуже ввічливу людину, за доброго педагога і тому прощало йому деяку милу чудакуватість… (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 198); Старим людям життя завжди здається простішим, аніж воно є насправді. Може, то самовпевненість.., а може, звичайна стареча наївність, чудакуватість (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 387).
ЧУДАКУВАТІСТЬ
Тлумачення слова