ЧУДА́К, а, чол. Те саме, що дивак. — Скільки нервів поскубли, скільки крові попсували мені любі мої землячки! Ще до всього дурнем зробили, чудаком ославили,.. (Степан Васильченко, I, 1959, 379); — Чудак ти, їй-богу: гармонію ж купимо!.. (Григорій Косинка, Новели, 1962, 177); Я вирячив очі й спантеличено розтулив рота.. Таких чудаків мені ще не доводилося бачити (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 31).
ЧУДАК
Тлумачення слова