ЧУДА́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до чудак. [Тон я:] Справді, чудачка ви, Галю. Варто було через це хвилюватись (Іван Кочерга, II, 1956, 454); Марко хотів шугнути крізь натовп, але раптом перед ним стала дівчина, чудачка з синіми очима (Іван Микитенко, II, 1957, 426).
ЧУДАЧКА
Тлумачення слова