ЧУ́ЧВЕРІТИ, ію, ієш, недок., розм. Робитися, ставати корявим, шкарубким, грубим;
// Нидіти, слабнути, хиріти від чого-небудь. Чужі дітки як бджоли гудуть, біжать із книжечками, а наші чучверіють (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 283).
ЧУЧВЕРІТИ
Тлумачення слова