ЧУБАРИК

ЧУБА́РИК, а, чол. Зменш. до чубар. Він не від того, щоб Опанас не тільки збив пиху, а й витряс душу цьому гордовитому чубарику (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 149).