ЧОВПТИ́СЯ, пуся, пешся, недок., розм. Тривалий час займатися якоюсь клопітливою справою; возитися. А старий усе човпеться по надвір’ю (Словник Грінченка); Засмучені, перелякані, заклопотані човпу ться вербівчани то на городі, то в полі, — аби кусок хліба мати (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 325).
ЧОВПТИСЯ
Тлумачення слова