ЧОВГАТИСЯ, ається, недок., розм.
1. Тертися, скребтися по якійсь поверхні, утворюючи шум, шарудіння. Хтось у саду, мов чуже, човгається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 539); Доморослий панцирник — один на всю республіку — сопів і човгався по головній путі, маневрував (Яків Качура, II, 1958, 387).
2. Вертітися, соватися, вовтузитись. Вона [дитина] почина човгатись на руках у няньки, намагаючись до кота (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 151).