ЧОВГ, виг.
1. Звуконаслідування, що означає звук від човгання ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг… (Словник Грінченка).
2. розм. Уживається як присудок за знач. човгати і човгнути. Вклониться їй [куховар] низько, вправо, вліво, ногами човг! Та і з хати, та на лаву — і знов свище (Марко Вовчок, I, 1955, 131).