ЧО́РНЯВА, и, жін., діал.
1. Чернь (див. чернь 4). Чи знов повстання? ..Чи зголодніла чорнява шукає рабунку? (Іван Франко, IV, 1950, 265);
// Натовп з черні. Він почув звістку про те, як мазурські хлопи ріжуть панів, як великими чорнявами (купами) ходять від села да села, грабують, палять (Іван Франко, III, 1950, 296).
2. Чорнота (у 1 знач.). Небавом усміхнулася голосно темна ніч, завстидалися [застидалися] чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли (Іван Франко, VIII, 1952, 216).