ЧОРНУВА́ТИЙ, а, е. З чорним відтінком, трохи чорний. Йшлося вже до осені, — темні хмари, аж чорнуваті, снували по небу (Панас Мирний, I, 1949, 219); Дівчина стоїть і дивиться на неї, не зводить чорнуватих очей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 218).
ЧОРНУВАТИЙ
Тлумачення слова