ЧОРНОСО́ТЕНЕЦЬ, нця, чол., політ. Член реакційної громадської організації в Росії на початку XX ст.; крайній реакціонер, войовничий ворог соціалізму. На протиставленні інтересів різних націй, на отруєнні свідомості темних і забитих мас побудовані всі розрахунки чорносотенців (Ленін, 25, 1972, 82); Про М. Коцюбинського як про революційного борця та сміливого викривача чорносотенців у період реакції розповіла науковий працівник музею (Радянське літературознавство, 7, 1965, 93);
// мн. чорносотенці, ців. Найреакційніша монархістська партія. [V] з’їзд [РСДРП] дав класову оцінку всім непролетарським партіям — чорносотенцям, октябристам, кадетам і есерам — і чітко сформулював більшовицьку тактику щодо цих партій (Історія УРСР, I, 1953, 620).
ЧОРНОСОТЕНЕЦЬ
Тлумачення слова