ЧОРНОРО́ТИЙ, а, е, розм. Який злісно лається, поширює наклепи тощо. Тьху, сказився б ти, ікластий чорте! Знову збурив мене, знову все переплуталось. І що він собі думає, цей чорноротий Блюм? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 10);
// у знач. ім. чорноротий, того, чол.; чорнорота, тої, жін. Зла, лайлива людина. Хай Соломія не думає, що Катря її й досі боїться. Не ті тепер часи. О, не ті! То нехай же підожде чорнорота та показиться в своїй хаті (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 319).
ЧОРНОРОТИЙ
Тлумачення слова